On Christmas Eve
24.12.2004Святкувати переддень католицького Різдва (Свята Вечеря) нас запросив ВД до себе додому.
Його син якраз на канікулах. Так що святкували разом з сімейством Риндіних (ВД, жінка, син).
Все було прекрасно. Стіл на веранді під пальмами, свічки, вишукані блюда, розмова, ….
Ось і я посміхаюся і ще не знаю, що в цей час мені вже уготована нова не зовсім приємна пригода, нове пізнання, і все в перший раз.
У веселому настрою ми повернулися додому. Я зразу помітив світло у себе на кухні. Гммм. Може й дійсно забув виключити, але не пам'ятаю такого.
Зайшов, все як завжди. Оп-па, на кухні трохи розбите і відкрите вікно і відсунута фіранка, попробував двері - закриті.
Значить, хотіли залізти хулігани, але на всіх вікнах спеціальні грати проти проникнення всередину.
Топаю на верх. Всі речі перевернуті. Ага, мене почистили.
Так, валяється чехол від цифрової камери - перша пропажа. Нема напоясної сумочки з паспортом і кишеньковим комп'ютером та кучею карточок. Це вже трохи гірше, особливо закордоний паспорт. Добре, що встиг стати на консульський облік - видадуть тимчасовий документ, а потім і відновлять паспорт з України, але скільки ж мороки. І зразу гріє думка, як добре, що взяв із собою кредитну карточку, водійські права і ключі від машини. Ай-яя-яй! Запасні ключі до машини. Все в схованці. Так, деколи схованки для дураків спрацьовують.
Ноутбук! Бігом до схованки - все на місці. Вже є і чим потішитися. Слабо шукали.
Документи, дипломи - перевернуті але на місці. Теж дуже добре.
До хлопців з "радісною" новиною. У них все добре! Повезло на пригоди тільки мені.
Що ж далі? Які тут традиції?
Дзвоню до ВД - мене грабанули, ви не могли б мені допомогти з організацією всього.
Через хвилин 10, приїжджає джип з Риндіном. "Що пропало? Як залізли?"
Обстежили хату.Через вікна не залізеш. Всі двері закриті. Значить підібрали ключі, а ймовірніше, це колишні робітники нашого землевласника.
Вражає культурність грабіжників - навіть двері за собою позакривали на ключ.Далі негайно дзвоню в банк - вкрали карточки. Хто ви? І ще деяка інформація про мене для підтвердження. Не турбуйтесь ваші карточки заблоковано і вже через 5 робочих днів у вас будуть нові. Насолоджуйтесь Різдвом!
Дзвінок серед ночі в Україну до Свєти - негайно дзвони в ПриватБанк і блокуй мою карточку. Через деякий час по Е-мейлу підтвердження - вже заблоковано.
ВД підказує, що тут поліліцію не треба викликати по телефону, у них нема багато людей, все одно не приїдуть зразу. Треба їхати до них і робити заяву. Заява дуже важлива для відновлення паспорта, може й страхова компанія відшкодує втрати.
Все виявилося правдою, в поліцію таки треба було їхати. Все повірили на слово, склали акт, записали що вкрали, видали номер моєї заяви.
ВД завіз мене додому. Я подякував за допомогу і пішов зализувати рани.
Зраненька, як юний слідопит, дослідив все навколо.
От з моєї клумби взяли камінь, розбили вікно і, як культурні люди, камінь кинули назад у клумбу. Сюди вони тікали, через парканчик, далі по стежці між рослинами і всяким барахлом(підсобна територія) до підсобних воріт, а далі вже на волю.
Я відмітив, що на стежці щось біліється подібне на карточку. Треба подивитися, може бандити щось загубили по дорозі. Знайшов довгу палку, щоб розлякувати змій в траві, і вперед. На жаль змій не довелось побачити, одні ящірки.
Привернула увагу моя розпотрошена напоясна сумочка, рядом блокнот. Ну і тут я почав танцювати, на мене нахлинув неабиякий прилив гордості за те, що я громадянин України, а в голові прокрутились рядки Маяковського про широкі штани і краснокожую паспортіну. Недалеко від сумочки зволожена росою в траві валялась моя "краснокожая" закордонна паспортіна. З цього моменту я відчув глибоку повагу і вдячність до грабіжників. Дуже культурні мені попалися люди. Інші би розпотрошили мої документи десь за містом біля смітника.
Далі вже з при піднятим настроєм я продовжував обстежувати дорогу втечі цих "шанованих" людей. І не дарма. Знайшов візитницю з гаражною картою, дебітною картою(останні вже заблоковані і перевипускаються), картою медичного страхування(це легше, не треба поновлювати). Правда українську кредитку(можна розраховуватися без пін-кода) та заначку 50 доларів забрали. Виявляється, що користуються популярністю наші банки.
Вже зовсім веселий я повернувся додому.
І тут приїхав інспектор поліції для перевірки обставин. Я все йому розказав і він довірливо ще раз все записав.
На моє питання, що означає знак-традиція, коли грабіжники розбивають вікно і вкидають презерватив з надписом TRUST, інспектор відповів коротко і ясно: "Fuck You!"
Кінцеві втрати:
1. Цифрова фотокамера (хоч вже устарівша, але вона мені подобалась)
2. Кишеньковий комп'ютер (добряче устарівший)
3. Кредит карта Приват Банку (заблокована)
4. Заначка 50 доларів (жаль, як любу заначку)Дякуючи Богу, все обійшлося малою кровю і набутим досвідом.
Я дуже радий, що не застав грабіжників вдома, що вони добре не шукали, що перебирали награбоване за 30 метрів від мого парканчика (напевне думали про мене, скільки буде мороки, що б відновити закордоном закордонний паспорт).
Дуже радий, що вперше мене обікрали закордоном. В Україні це була б величезна і гірка втрата - скільки місяців я збирав гроші на фотоапарат та палм, а 50 доларів це вся моя місячна зарплата. А тут, крім неприємного відчуття, нічого і не відчівається (хвилювався тільки за документи). Практично тут за місячну зарплату я можу відновити втрати навіть на вищому рівні.
Я все відкладував покупку сейфа, а тепер з вівторка іду куляти і то найбільший, щоб нести було тяжко.Ось така вона нова пригода в ніч під католицьке Різдво.
Христос Народився!!! Merry Christmas!!!
Від нині за рік!
Смачної куті!!!
